Важливо: якщо під час гострого нападу страху або після нього є думки про заподіяння собі шкоди, неконтрольована поведінка або загроза безпеці — негайно телефонуйте до швидкої (103). Не чекайте.
Панічна атака — це раптовий інтенсивний епізод страху або дискомфорту, який наростає протягом кількох хвилин і супроводжується вираженими фізичними відчуттями: прискореним серцебиттям, задишкою, запамороченням, тремтінням, онімінням, відчуттям нереальності того, що відбувається. Багато людей, що переживають першу атаку, викликають швидку — настільки переконливими бувають тілесні симптоми.
Панічна атака сама по собі фізично не небезпечна — але пережити її важко, і це не перебільшення. Проблема починається тоді, коли атаки повторюються, виникає постійна тривога очікування («а раптом знову?») і людина починає уникати ситуацій або місць, з якими пов'язує напади. Саме цей цикл, а не самі атаки, визначає тяжкість розладу.
Коли панічні атаки стають розладом
Варто звернутися до фахівця, якщо:
- була панічна атака з важкими фізичними симптомами — навіть одна, якщо причина не ясна і не була виключена медично;
- атаки повторюються — особливо якщо вони виникають без видимого тригера;
- після атаки з'явилася постійна тривога очікування наступної;
- людина почала уникати певних місць, транспорту, самотнього перебування або ситуацій через страх атаки;
- паніка обмежує роботу, вихід із дому, соціальне життя або стосунки.
Панічна атака може бути симптомом панічного розладу, але може виникати і в рамках інших станів — тривожних розладів, депресії, соматичних захворювань. Фахівець допоможе розібратися у причинах.
Як проходить допомога при панічних атаках
Насамперед лікар допомагає виключити соматичні причини симптомів — серцеві, ендокринні, неврологічні. Якщо йдеться про панічний розлад, основу допомоги, як правило, становить робота з психотерапевтом.
Когнітивно-поведінкова терапія при панічних атаках спрямована на те, щоб змінити інтерпретацію тілесних відчуттів — людина вчиться сприймати їх не як сигнал катастрофи, а як нейтральні прояви тривоги. Поступово відновлюється здатність переносити ситуації, яких почали уникати. Це потребує часу, але дає стійкий результат.
У ряді випадків лікар може тимчасово рекомендувати медикаментозну підтримку — щоб знизити фонову тривогу і полегшити початок психотерапевтичної роботи. Це рішення приймається індивідуально.
Як допомогти близькому під час і після атаки
Спостерігати панічну атаку у близької людини — тривожно. Природний імпульс — почати переконувати людину, що «все добре» і «це просто паніка». Але в момент атаки слова погано доходять: мозок сприймає те, що відбувається, як реальну загрозу.
Більш корисно залишатися поруч, говорити спокійним рівним голосом, не панікувати самому. Не потрібно наполягати на терміновому виході із ситуації, квапити людину «заспокоїтися» або детально обговорювати атаку одразу після її завершення.
Коли людина починає терапію, фахівець нерідко запрошує близьких на спільні зустрічі — щоб пояснити, як реагувати на атаки, не посилюючи їх. Підтримка родини в цьому процесі може бути дуже значущою.
Чому панічні атаки потребують фахової уваги
Панічні атаки без підтримки нерідко тягнуть за собою наростаюче уникнення: спочатку перестають користуватися метро, потім уникають торговельних центрів, потім — виходити з дому на самоті. Цей процес розвивається поступово і непомітно, але здатний суттєво обмежити життя.
З панічним розладом добре працює терапія. Багато людей, які звернулися по допомогу, відзначають, що змогли знову робити те, від чого довелося відмовитися через страх — і що якість життя повернулася. Перший крок — це консультація, яка ні до чого не зобов'язує.
Дивіться також: Лікування тривожного розладу, Психотерапія, Психіатрична допомога.
