Реабілітація військовослужбовців в Люботині

Після п'яти років залежності від ігор я втратив усе: друзів, роботу, навіть квартиру. Я грав уночі, вдень, за кермом, на зустрічах. Мене не цікавило нічого, крім ставок. Здавалося, що вдача от-от усміхнеться, але програші лише поглиблювали борги і провину.
Усе змінилося, коли мама знайшла інформацію про реабілітацію — просто через один з порталів підтримки. Не відразу погодився, але врешті зрозумів, що іншого шансу може не бути.
Тут я зрозумів, що залежність — це не про силу волі. Це хвороба. І з нею треба працювати як з хворобою: комплексно, системно, з допомогою фахівців. Я не пр ...

Моя історія — про співзалежність і біль. Мій чоловік вживав наркотики, і я не знала, як жити поруч. Коли ситуація стала нестерпною, ми звернулися до спеціалістів. Мені також була потрібна допомога — психоемоційна.
У центрі працювали не лише з ним, а й зі мною. Вперше я зрозуміла, що не повинна терпіти, нести все сама. Я навчилася ставити межі, піклуватися про себе. Центр став тим місцем, де ми обидва почали нове життя.
Зараз ми проходимо індивідуальну і парну терапію. Не знаю, чи все буде, як раніше, але точно краще, ніж було

Син став іншим — уважним, відповідальним. Це не диво, це результат щоденної роботи. Ми пишаємось ним.