Ресоціалізація наркозалежних, сторінка - 10

Мене з’їдала депресія. Друзі відвернулись, робота не приносила радості. Після консультації на спеціалізованому сайті я наважилась пройти курс. Спочатку було важко, але вже за тиждень з’явилося бажання жити.

Після років боротьби з алкоголем я втратив усе: родину, повагу, роботу. Було багато спроб кинути — сам, із лікарями, кодуванням. Але постійно зриви, а з ними — сором і злість. Коли мене вивезли з білою гарячкою, дружина сказала: «Або ти лікуєшся, або я йду остаточно.» Саме тоді я погодився на серйозну реабілітацію.
Місце ми обрали через знайомих, які натрапили на ospnarko.org.ua. Уже через кілька днів я був у безпечному середовищі, з кваліфікованими спеціалістами. Вперше за багато років я не пив ні краплі й мав силу волі боротися. Там навчили приймати себе, відновлювати стосунки, не уник ...

Проблема з донькою виникла раптово. Спершу здавалося, що це звичайна підліткова депресія, але з часом стало зрозуміло — мова про наркотики. Не знали, куди бігти. Побачили рекомендацію про платформу, де можна знайти варіанти допомоги, і почали телефонувати. Нам пояснили всі етапи реабілітації, і ми обрали центр, який виявився справжнім порятунком. Донька повернулася до життя, вступила до коледжу, знайшла нове коло спілкування. Ми вдячні за кожен день, коли бачимо її очі без страху.