Реабілітація військовослужбовців в Тульчині

Я потрапив у центр після того, як програв майже все — гроші, родину, друзів. Моя залежність від азартних ігор тривала роками. Спочатку це було “заради розваги”, потім — спосіб втекти від реальності. Після кількох невдалих спроб лікування, сестра знайшла інформацію про якісні програми на одному з порталів. Там і була рекомендація пройти реабілітацію з психологічною підтримкою. Мене навчили не лише стримувати бажання грати, а й розбиратися в собі. Особливо важливим був процес формування нових звичок: спорт, хобі, волонтерство. Тепер у мене є сенс у кожному дні. І хоч ще бувають складні моменти, ...

После развода у меня началась затяжная депрессия. Долго искала помощь и наконец решилась на реабилитацию. Это решение спасло мне жизнь. Сейчас чувствую себя стабильно, учусь радоваться мелочам.

Я долго не могла решиться обратиться за помощью. Казалось, что стыд и вина — это единственное, что осталось. Но реабилитация — это не наказание, это шанс. И мне помогли его увидеть. Весь курс длился три месяца. Это была сложная, но очень ценная работа над собой. Было много слез, но еще больше поддержки. В первые недели хотелось убежать, но с каждой новой встречей с психологом и другими участниками программы я открывала себя заново.