Розлади сну, сторінка - 7

Важливо: якщо є загроза життю, суїцидальні думки, гострий психоз або агресивна поведінка — телефонуйте до швидкої медичної допомоги (103) або на лінію психологічної допомоги негайно. Не чекайте.

Які розлади сну існують: від безсоння до парасомній

Порушення сну — широка категорія станів, що впливають на якість, тривалість і час сну або супроводжуються незвичними явищами під час нього. Безсоння (труднощі із засинанням, підтриманням сну або ранні пробудження) — найпоширеніший розлад, однак далеко не єдиний.

До основних груп розладів сну належать:

• Безсоння — стійкі труднощі із засинанням або підтриманням сну, що знижують денне функціонування.
• Гіперсомнія та надмірна денна сонливість — стани, за яких людина відчуває нездоланну потребу спати вдень, незважаючи на достатній нічний відпочинок; включає нарколепсію та ідіопатичну гіперсомнію.
• Розлади циркадного ритму — зміщення біологічного годинника сну й неспання; типові для працівників нічних змін, при перельотах через кілька часових поясів (джетлаг), а також при синдромі затримки фази сну, коли людина не може заснути й прокинутися у соціально прийнятний час.
• Парасомнії — небажані рухові або поведінкові явища під час сну: лунатизм (сноходіння), нічні страхи, розмова уві сні, розлад поведінки у фазі швидкого сну (REM), за якого людина фізично відтворює сновидіння.
• Обструктивне апное сну — повторювані зупинки дихання уві сні через тимчасове звуження або перекриття дихальних шляхів; цей стан потребує обстеження і нерідко ведеться пульмонологами, сомнологами або оториноларингологами.

Коли розлад сну потребує спеціалізованого обстеження

Не всі порушення сну вирішуються за допомогою психотерапії або гігієни сну. Низка станів потребує інструментальної діагностики. Полісомнографія (дослідження сну в лабораторії) дозволяє зафіксувати фази сну, рухи, дихання та серцевий ритм упродовж ночі. Вона призначається при підозрі на апное, нарколепсію, розлад поведінки у фазі REM та деякі парасомнії.

Варто звернутися до фахівця, якщо:

• порушення сну зберігаються тривалий час і не піддаються самостійній корекції;
• партнер або близькі помічають зупинки дихання уві сні, гучне хропіння або різкі рухи;
• людина засинає у несподіваних ситуаціях або відчуває м'язову слабкість при емоційних реакціях;
• мають місце нічні епізоди, яких людина не пам'ятає вранці (лунатизм, нічні страхи).

Як допомагають при різних розладах сну

Підходи до лікування суттєво різняться залежно від виду розладу. При безсонні міжнародні рекомендації ставлять на перше місце когнітивно-поведінкову психотерапію. При розладах циркадного ритму застосовуються світлотерапія та корекція режиму під наглядом фахівця. Парасомнії в ряді випадків не потребують специфічного лікування, однак при загрозі безпеці або вираженому дистресі обговорюються медикаментозні та поведінкові втручання. Апное сну, як правило, вимагає апаратного лікування, яке призначає лікар-сомнолог або пульмонолог.

Правильно підібрана допомога починається з точної діагностики — саме тому звернення до фахівця важливіше за самостійні спроби визначити тип порушення сну.

Чому розлади сну не варто ігнорувати

Сон — фізіологічно необхідний процес, від якого залежить робота імунної, нервової та ендокринної систем. Хронічні порушення сну — незалежно від їхнього виду — підвищують ризик розвитку тривожних розладів, депресії, знижують когнітивні функції та можуть негативно впливати на серцево-судинну систему. Ігнорування розладів сну нерідко веде до наростання труднощів.

Якщо порушення сну стійкі, впливають на якість життя та працездатність — це достатня підстава для звернення до фахівця. Правильно підібрана допомога залежить від точного розуміння природи розладу, а не від самостійно поставленого діагнозу.

Дивіться також: Лікування безсоння, Психотерапія, Консультація психіатра.